Втома

Втомилась рідна Україна   
Від ненажерливих панів.   
Рік шостий поспіль стрілянина,
І люд країни зголоднів.

Багацько хлопців десь - не вдома.
Шукає рідним «копійки».
В країні четверть віку втома,
І ми канюки - жебраки.

Стомилась «віра» та «надія»,   
Які,  ледь  жевріють поки… 
І душу мулить безнадія,
Нажаль, не місяці – роки.

Чверть віку «творять» президенти,
Щось несусвітнє для  життя?   
Не розгадати аргументи…
Може штовхають в небуття?

Яка мита у них, чи  дії?
Потрібні роки, чи віки?
І хто тут править – лицедії?               
Чи інші - лідери поки? 

Втомились «віра» та «надія»,
Які кохали нас віки,
І в бур’янах, десь безнадія,
Доки ми лаємось роки.
    Грудень 2019
 
   


Рецензии