Покаявся-15

У катрен вмістити думку,
Що виношував два дні -
Непосильно для придурка -
Бо слова надто складні.

У верлібр - упхати можна -
На сторінку все життя,
Що і як чуття тривожить,
Де пізнати забуття.

Ну а в прозі розписатись -
Можна в двадцятьох романах,
Щоб детально - аж до атомів
Заблукать в самообмані.

Описати - день самотній,
І думки, що крутять роєм,
Привідкрити підноготну
Хвилювань і непокою.

В кожній букві покаяльній
Розкривать життєві сховки,
Помилятись чи банально,
У словах робить обмовки.

Так, неначе - іншим людям
Не далося ні життя,
Ані слів, щоб власні судьби -
Розписати навмання.

На деталях погадати -
Поєднавши їх в емблему,
Кожну думку пригадати,
Що у мозок влипла джемом.

Перебить у доль секунди -
У повільному камбеці,
Що дотошно словом нудить,
Наче у бібліотеці.

Врешті вижбурнувши душу -
Назагал, в пусті вітрини,
З відчуттям, хіба я мушу
Цілитись собі ж у спину.