намагаюсь не бачити твої риси у кожному зустрічному
та це марні старання - я це добре знаю
збився з рахунку змарнованих очікуванням вічностей
та сумнівів, серед яких даремно блукаю
ти знову бачиш той самий ранковий туман
що босоніж, нишком крадеться під твоїм вікнами
безліч разів я бував у ньому, був там
тільки би відчути, що ми разом, що нас помітили
в одній точці простору-часу
в одному квантовому полі
Всесвіт свідок: я намагався
доторкнутись до твоєї долоні
та натикався лише на скло
похолоджене ранком мінливим
навіть якщо тобі завжди буде все одно
головне - ти маєш бути щаслива
головне
© Copyright: Виктор Пайнер, 2019
Свидетельство о публикации №119121701356
Свидетельство о публикации №119121701356
Рецензии