Був квітень, а зараз – травень:
Зелені дерева й трави.
Та він не побачить нічого:
У морок вгорнулась дорога.
Життя покотилось в безодню!
Не може промінчик жодний
осяяти темряви пляму:
На очі вона налягає.
Змішалися дні та ночі.
Молитву вуста шепочуть.
Поринути мріється знову
у сон, де усе кольорове.
Зустріти він ранок хоче,
Щоб зрячими стали очі!
04.11.2019
Присвячуeться незрячим людям
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119121608139
Свидетельство о публикации №119121608139
Рецензии
