Кожен з нас шукає ідеал,
Та знаєш, таких ніколи не бувало,
Можливо скажеш, "ні, ти не права",
Але ж коханого ідеалом називають.
Ти пишеш у щоденнику про свої плани,
І справ у тебе, немов зірок,
Не бачиш, що відбувається навколо,
Та знову втрачаєш ще один квиток.
Наївно всім ти довіряєш,
Називаючи ось він - мій ідеал,
Поринула у світ якоїсь там магічної ти - казки,
Закривши очі, не відчувши того всього.
З часом жалієш, що ідеала ти шукала,
І вірила в казки, немов мала
Відкрий ти очі, ідеальних не буває,
А от коханого люби, не залишай.
Идеал
© Copyright: Вика Кидик, 2019
Свидетельство о публикации №119121603567
Свидетельство о публикации №119121603567
Рецензии