Такий вже він, цей незбагненний світ, -
принад у нім багато без гарантій.
І прагне зваблена душа в політ, -
біжать, шукають щастя емігранти.
Та, де ж воно, те «золоте руно»?
В яких краях омріяна долина?
Стабільно гарно не було давно
у цій стражденній рідній Україні.
Але ж, вона одна, на всі віки,
свята земля, що зветься Батьківщина!
До неї в серці почуття палкі,
думки про неї аж до Бога линуть.
Я вже корінням в землю вгрузла тут, -
своїх дітей під серцем тут носила
й мої онуки тут давно ростуть.
Тому не зможе вже ніяка сила
примусити мене на схилі літ
покинути життя мого колиску!
Такий він є, цей незбагненний світ, -
що в ньому наймиліше – завжди близько!
Липень 2018 р.
Самое дорогое - рядом
© Copyright: Карпенко Наталия, 2019
Свидетельство о публикации №119121505599
Свидетельство о публикации №119121505599
Рецензии