Я посиджу біля тебе тихесенько.
Обриватиму білі пелюстки.
Уриватиму твої слова губами до губ.
Довкола нас квіти, і ми квити.
Якби ти знав, як нестерпно залишатись на самоті
тій, що так любила самотність.
Чи є ліки від залежності доторків?
Цей біль, що можуть утолити лише твій голос і твоє тіло.
Для чого ми продаємо наше кохання і за які мідяки?
Для чого писати на цьому екрані?
Для чого творити інші світи, коли
я і ти поруч,
але ніколи ми.
Дай, будь ласка, мені свої руки.
Я розітру сліди від наручників.
Шлях від плесна до пахви
довжиною у 16 цілунків
безмежний.
Квiти тобi
© Copyright: Олись Лапковский, 2019
Свидетельство о публикации №119121407256
Свидетельство о публикации №119121407256
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.