***

Вітер віє,колихає мою хатиночку
А я мала та не вдала плачу у куточку.
Ой знесила тай похмура негарненькой доля!
Канчуком її лупцює до кохання воля!

Не сварися рідна мати,не сумуй татусю
"Ланцюґив"не розірвати немічний Ганнусі!
То піду як той жебрака геть... останнім шляхом...
Хай злита душа до Бога... невгамовним птахом!


Рецензии