Я вижу свет бессонницы печалей,
Я вижу ночь в конце закатов дней.
Гори во мне, бушуй, мой свет чадящий
В разящем буйном сахарном огне.
Во мне огонь – я значит пепелище,
Во мне сирень из мёда вверх растёт,
Ещё слова, чем бодрый ум насыщен,
Как осень золотая, ждут черёд.
Мальчишка-осень, что пленён словами,
Которому мир яблонь, вишень мил.
Горела ночь – феерия с цветами,
Из огненных молчаний свет чадил.
АВТОБІОГРАФІЯ
Я бачу світ невиспаних печалей
І бачу ніч, понад смерканням днів.
Горі в мені, палай, мій світе, чадій,
В разючому цукровому вогні.
В мені вогонь — тож я є попелище,
В мені бузок із меду пророста,
А ще слова розмірені і чисті
В мені мовчать, мов осінь золота.
Хлопчисько-осінь зваблений до слова,
До яблука, до вишні, до світань...
Горіла ніч — феєрія бузкова,
І чадів світ розпечених мовчань...
Полотно - художник Іван Марчук.
Виталий Билозир Автобиография
© Copyright: Попова Наталия Борисовна, 2019
Свидетельство о публикации №119121105508
Свидетельство о публикации №119121105508
Рецензии