І знов безсоння смуток заварило,
Зібрало в горня всі мої страхи.
Я відверталась, а воно шипіло:
– Скуштуй, любенька, трошки самоти
Поплач та пожалій себе бідненьку,
Згадай, який навкруг жахливий світ.
Та загорни в печаль своє серденько,
Нехай ще більше тужить та болить.
Допоки треті півні не співали,
Не закривай заплаканих очей.
Мені твоєї туги ще замало,
Бажаю більш безсонних цих ночей.
І я вже як у мареві, гіпнозі
Збиралась пити напій той до дна.
Та зрозуміла – щастя десь в дорозі,
Розтала ночі темної мана.
І відмахнувшись від думок недобрих
Та посміхнувшись місяцю й зіркам,
Я в світлу ніч занурилась хоробро.
Добраніч, любі,
Снів солодких вам…
Безсоння
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2019
Свидетельство о публикации №119121104433
Свидетельство о публикации №119121104433
Рецензии
Супер, Наташа, до мурашек светлых ). Благодарю за красоту и мудрость строк.
Маркиза Осень 11.12.2019 13:35 • Заявить о нарушении
Маркиза Осень 11.12.2019 13:35 • Заявить о нарушении
Что-то сегодня видимо в природе волшебное происходит. Все получается само))))
Обнимаю и благодарю, Танюша
Наталия Рыбальская 11.12.2019 13:43 Заявить о нарушении
Обнимаю и благодарю, Танюша
Наталия Рыбальская 11.12.2019 13:43 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.