Стежина серед макового поля
Рівненько і гладенько пролягла.
Вона лягла, неначе чиясь доля,
І пролягти інакше не змогла.
Стежина серед макового поля,
Неначе стрічка, вплетена в косі,
В якої є краса і є сваволя,
Купається щоразу у росі.
Стежино серед макового поля,
Скажи куди проклала свою путь?
Чи може ти біжиш кудись в роздолля
Там, де серця закохані живуть?
Стежино серед макового поля,
Ти за собою маниш в далечінь,
Ти пролягла, неначе на долонях,
Із неабияких гаптованих плетінь.
Стежино серед макового поля,
Ти відведи мене – де щастя роздають,
Де мапою вказала на це доля,
Бо дуже його смак хочу відчуть.
09.12.2019 р.
Стежина серед макового поля
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119121000641
Свидетельство о публикации №119121000641
Рецензии