Життя – чорно-біле кіно,
Його ми усі проживаєм.
Воно – чорно-біле рядно,
Й по ньому крокуєм, ступаєм.
Глядачів повна зала завжди,
Овації, гамір ще й слово.
Хочеш чи ні, а ідеш ти туди
По волі чи, десь, примусово.
Коментарі, обговорення йдуть,
Поради стараються дати,
Та не все це ми хочемо чуть,
Самі все беремось здолати.
Чорно-біле кіно, сценарій такий,
Який доля давно написала,
Та задум у ньому тонкий…
Вона довго його шліфувала.
Кадр за кадром…чорно-біле кіно,
Прожити його з сценаристом.
Довжиною в всіх різне воно.
Десь розмова, а десь – показ жестом.
Та яким би воно не було
І які би відтінки не брало,
Нас доля взяла під крило,
А життя все у себе ввібрало.
06.12.2019 р.
Чорно-бiле кiно
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119120905528
Свидетельство о публикации №119120905528
Рецензии