Летять за обрій дикі гуси.
Росте козак, чорніють вуса.
Цвітуть сади плекають мрії.
Не гасне полум’я надії.
Кружляє сокіл над полями,
Земля вмивається морям.
На небі барвиться проміння.
А мати впала на коліна.
Ростила сина синьооким,
Могутнім,гарним та високим.
Прийшла у світ лиха година,
Забрали в неньки того сина
І привезли його в труні.
Журба покрила ясні дні.
Засох той дуб зламали гілку,
Не п’є корінням сік берізка,
Та спогадів минає низка.
На сірій репаній ріллі
Осет колючий лихом родить.
Немає правди у війні
Нечиста сила смертю плодить!
Росте козак
© Copyright: Олег Крушельницкий, 2019
Свидетельство о публикации №119120807737
Свидетельство о публикации №119120807737
Рецензии
