Ще спогади живуть,яскраві,
Я чую дідові слова-
Онук!Лихій не пйддавайся славі,
Порядність,всьому голова
Вивчай примудрості людськії,
Дивись чужії помилки,
Терпи,коли тебе плюндрують,
Добром,за зло-не навпаки
Казав мені,щоб був я чемним,
Не говорив,а слухав сам,
Не буде і фінал плачевним,
Мед потече і по вусам
Велів себе любити в міру,
Коханням зігрівати всіх,
Та шанувати православну віру,
А горе та нудьгу здолає сміх
Сам дід для мене був і татом,
Бо мій загинув молодим бійцем,
І постать дідова-скала передімною,
З чарівним та усміхненим лицем
Тепер і я-дідусь своїх онуків,
Вони напевно краще нас малих,
Але хай знають про мого діда,
Бо кров однакова,у мене,і у них
Час не впливає на думки мої святії,
Про діда пам"ять світла та жива,
Несу онукам заповіти тії,
Хай всіх нас гріють дідові слова
Внукам-о прадедушке,
06 декабря 2019 года
Хай гриють дидови слова
© Copyright: Александр Захаренко 3, 2019
Свидетельство о публикации №119120703402
Свидетельство о публикации №119120703402
Рецензии