Заспівай мені, вітре, про долю.
Про мою, я прошу, заспівай.
Як в краю ріднім знайдеш тополю,
Як жила я колись запитай!
Волошки як любила збирати,
Заплітати їх в довгу косу.
Заспівай, годі вже сумувати,
Заспівай про поліську красу.
Шелестітиме листом тополя,
Все згадає про мене вона.
Завела в Білорусь мене доля.
Дві країни в мені, як одна!
Заспівай мені, вітре, про долю.
Заспівай про минуле життя…
Я приїду обняти тополю,
Жаль, назад вже нема вороття.
***
© Copyright: Зинаида Савило, 2019
Свидетельство о публикации №119120407959
Свидетельство о публикации №119120407959
Рецензии