Над Полтавой бабье лето...

Стихотворный перевод с украинского (Дмитрий Артис)

***

Над Полтавой бабье лето,
а в Санжарах листопад.
Полюбил тебя – за это
сам себе теперь не рад.

За тобой бы, как подросток,
побежал по склону лет…
Разлилась меж нами Ворскла,
стал не мил мне белый свет.

Я ж не каменный, из кожи
лезу вон, сижу впотьмах.
Ну, скажи мне, сколько можно
жить на разных берегах?

Я бы мостик из берёсток
бросил к женщине другой…
Разлилась меж нами Ворскла
и накрыло пеленой.
_________________________________________________
Стихотворение на украинском (Борис Олейник)

***

Над Полтавою — літо бабине.
У Санжарах — падолист…
Що ж ти, мила, зі мною бавишся:
Став я тінню — подивись!

Я біжу, аж іскри порскають
З-під років, як з-під чобіт…
Ну навіщо мені ти Ворсклою
Зав’язала білий світ?

Я ж не камінь, та я ж не дерево.
То допоки — одвічай:
Я на цім, ти на тому березі,
Посередині — печаль?

Може б, я до якої горлиці
Перекинув тихий міст,
Але ж ти мені, мила, Ворсклою
Зав’язала білий світ.