Бытовое ярмо

Далеко ще мені до поетеси, -
Попереду ще пошуки і труд;
Не бачу я ніякого прогресу, -
Горбаті рими лиш мозолі труть.


А ліра десь дрімає в холодочку, -
Її даремно кличу раз у раз.
Буденну одягаю я сорочку,
Життя моє – сіреньке, без прикрас.

Франко в сонетах згадував клоаку,
Коли писав ті вірші у тюрмі…
А я – без чоловіка, як «коняка»,
Що чахне в побутовому ярмі!
               
Травень 2018 р.


Рецензии