Сон

Тяжкий сон,тяжкий вірш.На думку прийшли рядки з поеми Тараса Григоровича Шевченка "Сон":"

Душе моя,
Чого ти сумуєш?
Душе моя убогая,
Чого марне плачеш,
Чого тобі шкода? хіба ти не бачиш,
Хіба ти не чуєш людського плачу?
То глянь, подивися; а я полечу
Високо, високо за синії хмари;
Немає там власті, немає там кари,
Там сміху людського і плачу не чуть.
Он глянь,— у тім раї, що ти покидаєш,
Латану свитину з каліки знімають,
З шкурою знімають, бо нічим обуть
Княжат недорослих; а он розпинають
Вдову за подушне, а сина кують,
Єдиного сина, єдину дитину,
Єдину надію! в військо оддають!
Бо його, бач, трохи! а онде під тином
Опухла дитина, голоднеє мре,
А мати пшеницю на панщині жне.
А он бачиш? очі! очі!
Нащо ви здалися,
Чом ви змалку не висохли,
Слізьми не злилися?
То покритка, попідтинню
З байстрям шкандибає,
Батько й мати одцурались,
Й чужі не приймають!
Старці навіть цураються!!
А панич не знає,
З двадцятою, недоліток,
Душі пропиває!
Чи бог бачить із-за хмари
Наші сльози, горе?
Може, й бачить, та помага,
Як і оті гори
Предковічні, що политі
Кровію людською!..
Душе моя убогая!
Лишенько з тобою.
Уп'ємося отрутою,
В кризі ляжем спати,
Пошлем думу аж до бога:
Його розпитати,
Чи довго ще на сім світі
Катам панувати??"

Теж тяжкий сон и тяжкі рядки.Тильки минулого століття.А це Ваша біль,двадцять першого століття:
" Це ж треба так! Це що ж така за сила
Відняла МІЗКИ, ГІДНОСТІ верхи,
Стиснула в клешнях злиднів та нудьги,
І в БАРАНІВ тупих перетворила?.."

А відповіді немає ні Вам,ні Шевченкові.Дуже сумно...

С повагою від щирого сердця,Любов.

Любовь Переверзева 3   04.12.2019 00:52   •   Заявить о нарушении