Загал

Ми всі були колись червоні,
бо червонили нас щодня,
а потім під церковні дзвони
ми опустилися до дна...

Тепер усі позеленіли,
бо мох і морок навкруги,
а синьо-жовтий колір спілий
минає наші береги.

Як мішанина блідолицих
без вітчизняних кольорів,
загал наш став зеленоницим
і нині начебто здурів.


Рецензии