Жить з сусідами можливо
В мирі й злагоді - до часу,
Якщо дім їх якось в зливу
Зникне з огляду тераси.
Не помітним стане з вікон,
Що виходять в пишний сад,
На грядки із базиліком,
І цибулею у ряд.
Загориться - і по вітру
Рознесеться чорний попіл -
На чотири боки світу,
В дикі нетрі чи в Європу.
Як стіна нарешті - трісне,
Від веселощів й від криків,
Що увечері зловмисно -
В голові лунають риком.
І балкон впаде додолу,
Звідки огляд прямо в спальню,
Де пройтись не можна голим
Без сусідського вітання.
Рухнуть дошки частоколу
І відкриють світу правду,
З ким доводилось янголам, -
Жить, як в пеклі, безпорадно.
І земля, що кріт нажлобив
Посередині городу -
Повернется до господи,
Де її не крали зроду.
БОкС-17
© Copyright: Хохол Хохотович, 2019
Свидетельство о публикации №119120207198
Свидетельство о публикации №119120207198
Рецензии
