Притча - Про доброго самарянина!

Їхав, колись, «самарянин» дорогою,
Що із східних…,
Презренних людей!
Раптом…, бачить –
Лежить, під забором,
Благочинний такий «іудей»….

Весь побитий…,
Ледь – ледь, навіть, дихає!
На ребрах криваві синці,
Руки і ноги змішались
З пилюкою!
Ще й на стогін летять ворони…

Бо десь там…, за корчмою…,
За двором,
Тридцять «срібних» монет все ділила «братва»!
А цей прихопив більшу частку,
Та вдавати почав…,
Що він є «простота».

Тож нахабство таке не стерпіли
Ці майстри «сокири й ножа»!
Кулаками й хлистом…
Брехуна-крутія відлупили!
Де жадоба  -  там правди
Ніколи нема!
Тож лишили його під парканом…,
На радість голодним, бродячим вовкам…

Валяється тіло…,
Мов торба с «кістками».
Фарисеї тут також пройшли…,
Та щоб цього каліцтва
Їм більше не бачить…,
Відвернули від нього очі свої…

Отже зліз із осла «самарянин»,
Той східняк…, з прокажених отих!
Пожалів він, чомусь,
Бідолаху,
Бо з любов’ю дивився
На Світ цей завжди….

Та над тим «іудеєм»
Тихенько схилився…,
Всі рани криваві омив.
Вдивився уважно…  - 
В  обличчя!
Тож відразу завмер…,
Онімів!

Це ж законник…, суддя!!!
Той бездушний ревнитель,
Геть нас гнав він у спеку звідсіль!
Й коли діти вмирали…,
Бо не мали, що пити…,
Не давав і краплини води…

Може тут цей «непотріб»  - 
Залишити?
Бо «око за око»! Так своїх
Односельців він вчив!
Але в серці жорстокім
Місця не буде…  -  любові:
«Господи, Боже Святий!
Навіщо його на дорозі,
Так невчасно, для себе, зустрів?».

Це спокуса бісівська…,
Пекельне прокляття,
Хай Добро захищає - від зла!
Хоча і приніс він
Багато всім горя:
«Най буде нам Воля тут,
Отче, Твоя…».

Підняв обережно
«Істоту» убогу…,
Цілющим вином напоїв!
До готелю відвіз…, незабаром,
Ще й «лікарям» гроші
За все заплатив…

Щоб одужав швиденько,
Цей хворий…,
Та щоб був увесь час  - 
«У теплі»!
«Коли повертатимусь
Знову...,  додому…», -
Казав, без лукавства, тоді:
«Іще дам нагороду, в додачу,
За ваші турботи усі…».

Та й далі поїхав кудись «самарянин»,
З тих гнаних…, принижених всіх!
То може і там десь далеко…,за краєм,
На нашій страждальній Землі,
Ще знову…, в багнюці, зустріне -
Цей східняк…, «Назарей – пілігрим»:
Пихатих…, брехливих…, брудних…,
Без совісті, правди, без честі –
Цинічних вождів-вчителів?

01 грудня, 2019  рік


Для древніх іудеїв самаряни були мов «прокажені», тому іудеї їх просто зневажали;
Східняк (розмовне)  -  мешканець зі Сходу, східного регіону;
Назарей  -  одне з імен Спаса та Господа нашого Ісуса  Христа.