Зима в Сосновому Бору...
Прибравши зайву метушню,
Вдягла дерева в білу свиту
Й на казку обернула їхні віття..
На небі сяють ясно зорі
І місяць простелив доріжку...
Тріщить,кусається мороз,
Хапає всіх за щоки трішки
І мерзнуть руки, й сніг рипить...
Та гарно так...Я незважаю...
Світ тут зчарований зимою,
Дуби стоять у забутті...
І плавно наче уві сні,
З гілок сосни сніжок злітає...
Він засипається за комір
І відчуття такі чудні...
А сніг холодний невагомий.
І впасти в нього, як в перину,
Так хочеться тепер мені...
І довго , вечором чарівним,
Дивитись на зимове небо...
Любити все, - Цей сніг і землю...
Ці сосни, що мені шепочуть,
Тут, в зимному бору сосновім...
В парку Сосновий Бiр...
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119120104756
Свидетельство о публикации №119120104756
Рецензии