Наше це літо, все інше минуло,
Десь поза гаєм у поле майнуло.
Чуєш, шляхами блукає плаче
Рук твоїх теплих наче не баче.
Знову від себе ніби тікаєм,
Що буде далі, самі не знаєм.
Вже не роками, а кроками міряю
Скільки часу залишилось до вирію.
Скоро проллються дощі білим літеплом
Нащо турботи, закони, політика.
Хтось знов заплаче, як літа не стане,
Може наплачеться і перестане.
***
© Copyright: Татьяна Подгорная 3, 2019
Свидетельство о публикации №119120104277
Свидетельство о публикации №119120104277
Рецензии