Останній день осінній догорає
Немов його і зовсім не було
Сховалось сонце десь за небокраем
І сутінки спустились на село.
Гуде по трубах вітер скаженілий,
Жбурляє листя змішане в грудки.
А вранці стріхи вкриє іній білий.
Над ним закружать смоляні круки.
Осінній день пішов без зволікання,
У спогади минулого пірнув.
Не вперше це було та не востаннє.
Ніхто на це уваги й не звернув...
Останнiй день
© Copyright: Алла Дядык-Кузнецова, 2019
Свидетельство о публикации №119120110733
Свидетельство о публикации №119120110733
Рецензии
