Пока...

пер. с укр. стих. "Поки"
автор Маргарита Метелецкая
http://stihi.ru/2019/11/30/4499      

        "Буває мить якогось потрясіння:
        побачиш світ, як вперше у житті.
        Звичайна хмара, сіра і осіння
        пропише раптом барви золоті"
            Ліна Костенко

        Когда в момент большого потрясенья:
        увидишь мир, как будто бы впервой. 
        И стайка тучек, серых и осенних,
        вдруг краской засияет золотой...
            пер. с укр. Григорий Пономарчук

        В зимушку, пока темнеет,
        так заоблачно мечтаю...
        И в моем стихотворенье
        Осень - краше не бывает...         

        Тротуары - онемели,
        Глубоко уснули лужи,
        Клёны в ряд заледенели -
        Беззащитные от стужи.

        Нимбом ярким засияло
        Солнце, глянув из тумана,
        Блики щедро посылая,
        Так - для пущего обмана,
        
        Будто зимушка нескоро... -
        Дарит нам деньки без бури.
        Но зима за кромкой бора,
        Из-за облачной лазури...

        Ох, мои застынут строки,
        Ох, не впору им ненастье,
        Ох, не спеть нам караоке,
        Не видать мне в жизни счастья...

        Я к святейшему алькову
        Обращаюсь неустанно,
        Чтобы стих-цвет васильковый
        Подарил мне, бесталанной...
   

        оригинал

        Доки...


        Доки в зиму сутеніє -
        Так замріяно віршую...
        І старанно, як умію,
        Осінь дивну я віншую...

        Хідники* наскрізь промерзлі
        І у темних снах калюжі...
        Клени, виструнчившись в черзі,
        Чорні, голі та байдужі...

        Сонце в німбі виринає
        Із ранкового туману -
        Двір бігцем перетинає,
        Наче вводячи в оману,

        Що тепло - іще надовго...
        І дарує щастя миті...
        Та зима уперто човга
        Десь з-за хмарної блакиті...

        Охолонуть вірші мої -
        Може, зовсім безталанні?
        Полетять сніжинок рої,
        Що дрімають в Божій длані...

        І проситиму у Бога -
        От неначе... у ворожки? -
        Щоб рядкам моїм убогим
        Колір залишив...волошки.