Ти вирвала серце з грудей!
Розбила його - розірвала!
Сльоза покотилась з очей.
Ти віру в кохання забрала...!
Як жити тепер? Ти скажи!
Як в купу зібрати кусочки?
Чому ми тепер, як чужі?
Кохання скінчились рядочки.
Чому поміж нами дощі?
І сонце хмаринка закрила.
І звідки взялися ножі?
Якими підрізали крила!
Чому наші квіти зів'яли?
Попадали вниз пелюстки.
Не так ми мабуть поливали,
Тому і засохли ростки.
Не склеїти вже - не зліпити!
Залишаться в серці рубці...
Змиритися треба - і жити,
Хоча і сльоза на щоці!!!
Юрій Братиця. 29.11.2019.
Розбите серце
© Copyright: Юрий Братица, 2019
Свидетельство о публикации №119113000362
Свидетельство о публикации №119113000362
Рецензии
