Наче мантра – то твоє ім’я…
«Омммм….» чомусь збивається на нього.
Правду мовлячи, не знаю я
Трунку більш п’янкого і міцного.
Усміхнешся ти – і крізь блакить
Враз розхмаряться небесні зводи,
Вітер золотом обсипле у ту ж мить,
Всупереч обіцяній погоді.
Гумор твій дотепний і м’який,
Як м’якенька на щоці щетина…
Наче мантра, голос мій летить
І виспівує імення Мого Сина.
Сину
© Copyright: Натали Кофе, 2019
Свидетельство о публикации №119112809539
Свидетельство о публикации №119112809539
Рецензии
