Розчиняється в сірих калюжах
З парасолькою й дивним плащем
Сум, який у знесилених душах
Просинається разом з дощем.
Він блукає брудними дворами,
Зазирає у вікна, мовчить
І вишукує в спогадах шрами
(Бо у цьому йому таланить).
Сум німий, його рухи безмовні,
В глибину проникає і вшир.
Він всередині тебе і зовні —
У душі і на стінах квартир;
В килимах із пожовклого листя,
На дахах темно-сірих споруд
І у кожному закутку міста;
У думках, у віршах — навіть тут...
© Alice F. (23.09.2018)
Сум
© Copyright: Алиса Феоктистова, 2019
Свидетельство о публикации №119112806995
Свидетельство о публикации №119112806995
Рецензии