У старому осінньому парку
Ти палила останню цигарку.
Під дощем та чомусь не змокала.
Ти чекала... На нього чекала.
Вечоріло й ставало темніше.
Ти стискала цигарку міцніше.
Докучав тобі в'їдливий голод
Й прохолода, що вилилась в холод.
Телефон твій давно розрядився.
Та з'явитись він не потрудився.
Ти слухняно стояла на подив.
Час ішов, але він не приходив.
Так хотілося їсти і пити,
Що ти ладна була відступити,
Як побачила — йде — і за ручку
За собою нову веде сучку...
© Alice F. (05.11.2019)
У старому осiнньому парку
© Copyright: Алиса Феоктистова, 2019
Свидетельство о публикации №119112805914
Свидетельство о публикации №119112805914
Рецензии