Епоха Вiдродження
Затягнуть краєвид,
Захочеться кохання
На стику двох століть.
Тепло в твоїх долонях,
Таємний артефакт.
Давай не асинхронно,
Давай у серця такт.
Приспів:
Маленький подив,
Ми відродились увісні.
Тремтячий подих,
Бо ти у душу проникнеш.
Остання сповідь,
Які ж бо ночі ті ясні!
Ранковий спокій
І перше сонце у вікнах.
2.А місто стоголосе
Прокинулось давно.
І промені в волоссі,
Тебе цілую знов.
На грані балансуєш,
І день, як відкриття.
А очі, як Міссурі,
У них знайшла життя.
Приспів:
Маленький подив,
Ми відродились увісні.
Тремтячий подих,
Бо ти у душу проникнеш.
Остання сповідь,
Які ж бо ночі ті ясні!
Ранковий спокій
І перше сонце у вікнах.
3. Метро, стада трамваїв
І люди зграями мурах,
Життя іще триває,
Хоч іноді зносить дах
Ти моя звичка вже,
І викликаєш залежність.
І я викличу в тебе теж,
Бо кохаю безмежно.
Приспів:
Маленький подив,
Ми відродились увісні.
Тремтячий подих,
Бо ти у душу проникнеш.
Остання сповідь,
Які ж бо ночі ті ясні!
Ранковий спокій
І перше сонце у вікнах.
22.10.19
Свидетельство о публикации №119112705985