Відчинила вікно – щось нестерпно вві сні.
Задивилась на зіроньки мрійно.
Зорепадом війнуло в обличчя мені
І бузком запашним осінило.
А в степу десь близенько бриніла струна,
Соловей заливався, як в казці.
Україна в уяві моїй чарівна –
Моя Панна далека – Світ щастя!
Я замріяно серцем до неї лечу,
Калатає воно – наче дзвони!
Як матусю, калину й бузок обійму,
Солов’ем заспіваю ранковим!
Травень1975 р. Казахстан
Ностальгiя
© Copyright: Аида Николаевна Безлепкина, 2019
Свидетельство о публикации №119112702785
Свидетельство о публикации №119112702785
Рецензии