Шiстнадцяте послання...

Хрест... Хресний шлях... І муки на хресті.
Хрести висять коштовні та прості.
І сотні вірувань, і тисячі молінь,
Лише Христос один і Батько -  лиш один.

Зате попів, ксьондзів - хоч гать гати.               
І кожен намагається тягти:
Копійки, гривни, долари, рублі...
І нову огорожу ковалі

На храм новий, й на віру НОВУ знов
Кують, розтринькуючи працю та любов.
Їм буде прощено (не знали, що творили),
Хоча гріху старанно так служили.

Попи рвуть Господа, крамсають на шматки,
І всі читають з Біблії рядки:
"Не укради, не вбий, не пожадай,
Не чужолож, підтримай і подай"...

Я в дикім сумніві: де правда, де брехня?..
Молюся зранку й ввечері щодня.
Благаю Господа: "Великий,  ТРИЄДИНИЙ,
Прости зажерливих, врятуй мою країну!"

Попи не сплять. У них нова спокуса, -    
Вже, бачиш, Магомет – пророк Ісуса.
Є нова віра! Зводять нові мури
"Во славу Господа" - шедевр архітектури!

Це ж ваша жадібність до грОшей розбрат сіє,
Бо майже кожен напихається, як вміє,
І більшість, втративши, як совість, так і міру,
Схиляє паству на свою "правдиву" віру.

Ні, я не Бог, - та все ж прощаю вам.
Не БОГУ служите, а тільки - БАРИШАМ!