Злива ллє, вмиває Україну,
Змиває біль, її важкий тягар,
Я знаю, що закінчаться ці сльози,
Та подих стане чистий мов кришталь.
Мені болить коли руйнують долі,
Коли рубають вічні, вже, ліси,
Коли твоє життя не стоє долар,
А чинарі гадають, що купить.
Суцільна зрада, що казати ще,
Нас обкрадають ті, що мають все,
Так тяжко нам, ще не було ніколи,
І сумно, бо вже звикли до неволі.
Злива
© Copyright: Руслан Юрьевич Роговский, 2019
Свидетельство о публикации №119112608584
Свидетельство о публикации №119112608584
Рецензии