В соціальних пірамідах -
Всі живуть під козирок:
Аби доброго сусіда
Випереджувать на крок.
На вершині - недосяжні,
Унизу - бомжі й бродяги,
Всередині кістьми ляжуть
В мирі й затишку трудяги.
Без претензій на багатство,
Із засудженням лайдак,
Бережуть трудяще братство,
Як останній свій пятак.
Із усіх боків - підпанки,
наче бджоли, трудовиті,
В ланцюгу - середня ланка
Генеральних мордобить.
Бо як в праву щоку ляпас -
Звинувачення в неробстві.
Із гори, неначе напасть,
Заслужили голі й босі.
А як в ліву щоку гречно -
Віддає біднота щиро.
За стяжання недоречне
Володарів всього миру.
В середині ж - як удома,
Уродився й пригодився,
Не трудився аж до втоми
І ні каплі не лінився.
Заслужив свою копійку
Чесним ділом, кровю й потом,
Й веселився, коли бійку
Бачив поміж ідіотів.
А що ляпас й перепаде,
То лишень за миротворчість
Між верхівкою багатих
І відстоєм з наволочі.
БОкС-14
© Copyright: Хохол Хохотович, 2019
Свидетельство о публикации №119112406705
Свидетельство о публикации №119112406705
Рецензии