Памятi Кузьми

Минув твій час... Таких нажаль нема.
Подай же з неба вісточку, Кузьма!
Щоб проспівати пісню тиху з нами...
Коли ділився спогадами в мами.

І, доки голос буде цей звучати,
Ми зможем в диво вірити почати.
І все повториться: на сцену ти зійдеш,
Жартуючи, всміхнешся, підійдеш,

Вклонившись ввічливо, підхопиш мікрофон,
І... сцена стане ДОБРА, як Афон.
Концерт біжить, - закінчувати треба...
Ти знову повертаєшся на небо...

І там у Бога жити буде вічно,
Про маму задушевна твоя пісня.


Рецензии
Дякую Вам, Андрій...

Алла Дядык-Кузнецова   26.11.2019 01:15     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.