Памятi Кузьми
Подай же з неба вісточку, Кузьма!
Щоб проспівати пісню тиху з нами...
Коли ділився спогадами в мами.
І, доки голос буде цей звучати,
Ми зможем в диво вірити почати.
І все повториться: на сцену ти зійдеш,
Жартуючи, всміхнешся, підійдеш,
Вклонившись ввічливо, підхопиш мікрофон,
І... сцена стане ДОБРА, як Афон.
Концерт біжить, - закінчувати треба...
Ти знову повертаєшся на небо...
І там у Бога жити буде вічно,
Про маму задушевна твоя пісня.
Свидетельство о публикации №119112307612
