Забрудненні руки.
Чорна Душа.
Гуляє по світу, одненька, сама.
Зустріне, потішить Душу свою.
Брудною рукою переверне,
Душу чужу.
В останню хвилину,
забруднює Душу його.
Та світло його собі забере.
Та радісно піде.
Бо світло згасає його.
Не знає куди.
Світла немає в цієї Душі.
Згасає ніжна, сердечна Душа.
Хазяїн не зможе.
Немає вже сил.
Він не поверне,
своєї почорнілої Душі.
Та він проклинає,
цю зустріч таку.
Здогадки не має.
Чому виглядає,
Тьмою Душа.
Серце кам’яніє.
Висихає сльоза.
Своєю дряхлою рукою,
назад, все ж поверне своє життя.
То Бога милість, до нього зійде.
Боже благословляє Його.
Ще на довгі, та щасливі літа.
Бог очищає Душу від срамоти, чорноти.
Освітлює дорогу, славетну йому.
Чорна душа
© Copyright: Александра Мошкович, 2019
Свидетельство о публикации №119112207295
Свидетельство о публикации №119112207295
Рецензии