Чому березка плаче по весні.
Чому сльозою ствол вкриває.
Тому, що спокій свій втрачає.
Безжалісно вітки зриває люд.
Ніхто, не співчуває березкіній скорботі.
Та людям все ж подовжує життя.
Ніжним соком своїм лікує вона.
Чому березка сльозинки роняє.
Чому сльозою вкриє людські серця.
Вона дає наснагу, на довгі їх літа.
Вона людей спасає від глибоких ран.
Березка свою душу виливає.
Та сльози л’є та л’є весною, весь час.
Красуня, на неї каже світ.
Вона рятує наші серця.
Бо в неї наснага вирує до життя.
Вона схиляє свої крони.
Тихенько до землі.
Тихіше люди, тихіше.
Благає їх вона.
Сердце моє не тримає злоби.
Та згляньтесь на мене.
Бо серце моє страждає.
Воно Вам дарує здоровіє.
Вкриває радістю Ваше нутро.
Що робити Ви, Зімною, весь час.
Кору відриває нахаба.
Сколене чрево моє.
Та я ще жива, пам’ятайте.
Руйнуєте Ви, щастя своє.
Чому березка плаче
© Copyright: Александра Мошкович, 2019
Свидетельство о публикации №119112203534
Свидетельство о публикации №119112203534
Рецензии