Друже, ми так скучили за вами-
Це словами важко передать,
Бо коли знаходимось із вами,-
На душі та в серці -благодать!
Із поверненням вітаємо сердечно,
Хоч на дворі дощ,-в душі-весна!
Ми без вас журитися приречені,-
Тож завжди вертайтеся до нас!!!
Будемо чекати цілу вічність,
Ми на ваші привітання та пости,
Відчуваємо до вас тепло та ніжність,
Ніби восени цвітуть сади.
Ваша груша-справжня наречена,
У весіннє одяглась вбрання.
Коли вас нема, немає в мене
Настрою. Дозвольте ж вас обнять.
Повертайтеся завжди до нас скоріше-
Раді бачити веселим та сумним.
Бо немає друга вас миліше-
Й з вами сум розвіється, мов дим.
Несподіваний та відчайдушний,
Ви ніколи не дасте скучать!
Повертайтесь знову й знову, друже,
Бо із вами -в серці благодать!
По-весінньому знов задзвеніли трелі
Солов'їні й знов співа струмок.
Й на душі так затишно у мене-
Слід минув від всих сумних думок.
Другов
© Copyright: Лолита Литвиненко, 2019
Свидетельство о публикации №119112101741
Свидетельство о публикации №119112101741
Рецензии