І здавалось, нам відомо, за що гинуть квіти.
Молоді, талановиті... Українські діти.
Дніпро, Слов'янськ і Крути, аеропорт і врешті-решт Майдан.
Боже, ти скажи, коли ми збавимося тих важких кайдан?
Коли нам повідомлять у новинах: "Ні один...
Снаряд не розірвався...
І жоден воїн не пішов"?
Чи дочекаюсь я такого?
Чи дочекаємсь ми добра?
Почуєм ми колись "Всі вільні, кого забрали вороги"?
Не повернуться ті картини, де люди падають в сніги?..
Хоч дивний цвіт не воскресити, ми маєм все ж таки дійти.
Світанок більше не спиняти — на небі сонця досягти.
Свiтанок
© Copyright: Катерина Ликаренко, 2019
Свидетельство о публикации №119112009778
Свидетельство о публикации №119112009778
Рецензии