школа

Сон какой-то спозаранку.
Вроде бы не кум,не сват.
Чуб, сорочка-вышиванка,
двор.Как будто бы женат.

Это,будто ,все меняет.
Как клеймо законный брак.
Вышиванка не прельщает,
да и с лысиной никак.

И штаны.Ну,да штаны.
Раз штаны не шаровары
необычной ширины,
значит,любушке не пара.

А вишневый сад шумит
и гудят,летая пчелы.
Сон какой-то...Тело спит.
Разум балуется. Школа!
-------------

Тарас Шевченко

        СОН

На панщині пшеницю жала,
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина годувать.
Воно сповитеє кричало
У холодочку за снопом.
Розповила, нагодувала,
Попестила; і ніби сном,
Над сином сидя, задрімала.
І сниться їй той син Іван
І уродливий, і багатий,
Не одинокий, а жонатий
На вольній бачиться, бо й сам
Уже не панській , а на волі;
Та на своїм веселім полі
Свою-таки пшеницю жнуть,
А діточки обід несуть.
І усміхнулася небога,
Проснулася – нема нічого…
На сина глянула, взяла
Його тихесенько сповила
Та, щоб дожать до ланового,
Ще копу дожинать пішла.

13 липня 1858,
С.-Петербург