Налетіло вороння - зграї,
Кожен тягне до себе: "Слухай ..."
Кожен ворон лиш одне «знає»,
Що наплести у твої вуха..
"Ти повір мені!" - блага слізно,
Кігті прямо до душі тягне,
Кожен каркає свою пісню,
І на інших наплювать прагне,
Просить: "Тільки-но відкрий дверці,
В борг віддай мені життя, чуєш".
"Ворон" пробує на смак серце,
Злісна посмішка: "Ти що, бунтуєш?"
Від нападок цих нема спасу,
Вже й думкам своїм не дать ради...
Схаменутись не дають часу,
І душа вже на шляху зради.
Не злякаюсь, віджену зграю,
І нехай собі летить з вітром!
Думку я на все свою маю
Хай летить душа туди, де світло.
Не злякаюсь
© Copyright: Наталья Бацанова, 2019
Свидетельство о публикации №119111605805
Свидетельство о публикации №119111605805
Рецензии
Все так, але не відпускайте душу, без неї ж ніяк. Дякую. З пов.
Игорь Ярин 05.12.2019 20:40 • Заявить о нарушении
Игорь Ярин 05.12.2019 20:40 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.