***
Наткала осінь ковдру кольорову,
Щоб обігріти землю в холодах.
Душа летить в покинуту діброву,
Стирчать у небо віти на дубах.
Біжать хмарини сірі, дощовиті,
Життєва втома швидко промайне.
Світанки знов туманами покриті,
Бентежать думи крилами мене.
Не озираюсь в затишне минуле,
Радію серця подиху щодня.
Благаю Бога, щоб іще почули
Мої рядки, все інше — метушня.
14.11.2019р
Наткала осiнь
© Copyright: Корнейчук Пётр Ефимович, 2019
Свидетельство о публикации №119111409254
Свидетельство о публикации №119111409254
Рецензии