Хтось недопалок кинув на траву,
Вона пожовхла,зайнялась від іскри,
Маленький вогник швидко мчав,
А в далині стояли скирди.
Хозяїн на зиму запас корові,
Але його нема, ніхто не бачить,
Те вогнище до скирди добігало,
Внедовзі ще її запалить.
Лопати швидко ми взяли,
Бігом до скирди бігли,
На вогники пісок гребли,
Що би вони від цього зникли.
Не встигали,а вони миттєво йшли,
Вже ло самої скирди підійшли,
Ми гасили не відчували втоми,
Вогонь нарешті відвели.
Ми рятували вправно , швидче,
Відсікали вогнище з соломою,
То ж воно понижчало,та зникло,
А ми раділи мовчазною мовою,
26.10.2019р.
Запоріжжя
Врятували
© Copyright: Виталий Костылёв, 2019
Свидетельство о публикации №119111407790
Свидетельство о публикации №119111407790
Рецензии