Хочеш, щастя повен міх напророчу?
Хоч не відьма, а проте маю хист.
Наче зіроньки ясні твої очі,
тільки доля молода - білий лист.
І нікому не данО написати
хоч півслова на тім білім листІ.
Бачу виє, наче звір, твоя мати,
темним привидом стоїть на мості.
Та не бійся, не впаде, хоч і хоче,
ще не час твоїй матусі піти.
А давай, я щастя їй напророчу,
не тому хіба прийшов сюди ти?!
Щастя
© Copyright: Ева Сокол 2, 2019
Свидетельство о публикации №119111407680
Свидетельство о публикации №119111407680
Рецензии
