Де біжать стрімкі потоки,
Де дівчина синьоока,
Де горять нічні стожари
І закохані йдуть пари.
Там широка полонина
І червоная калина,
На трембіті гуцул грає,
Ніжна скрипка серце крає.
Де смереки і ялини,
Українська пісня лине,
По гарах іде відлуння,
Від полудня й до полудня.
Розмовля гора з горою,
Повняться струмки водою.
А гуцулка несе їсти,
Перелаз мож перелізти.
Де падають срібні роси,
На зеленії покоси.
Де красиві водограї
У ріднім гуцульськім краї.
Де бачим плаї широкі,
В ріки там течуть потоки.
Від цього душа радіє
Ще й кохання серце гріє.
Де колиба і кошара,
Де веселка воду брала,
Де ввечері горить ватра,
Там бувати усім варто.
Пахне димом і смолою,
Вівці йдуть до водопою.
Чабан пісню там співає
Про гуцулку,що кохає.
13.11.2019 р.
Край гуцульський
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119111304962
Свидетельство о публикации №119111304962
Рецензии