тільки подих, який ніхто не бачить
останній доказ змученого тіла.
я так багато мріяв до.
а зараз, ким я є - незрозуміло.
Високий дих, що втомлено іду
під гору, сповіщає що секунди.
Я вже молюся і себе молю
спинитись хоч на мить - піти наступним
не пропускаючи поперед себе люд,
не допускаючи до себе друзів,
високий подих мій найкращий друг
а очі покривають думку в тузі
я буду йти, хай на горі спинюсь,
недоповзу і буду вдаль гледіти
та з недругом на півшляху -не вмру
та з другом не ділитиму розлуки.
я буду всю дорогу йти
© Copyright: Ярина Плетеницька, 2019
Свидетельство о публикации №119111204977
Свидетельство о публикации №119111204977
Рецензии