Я закута в кайдани нездійснених мрій
і давно вже не можу літати…
О, недоле моя, ти хоч віршем зігрій,
дай у творчості щастя пізнати!
Все минуло, як сон: за коханням жалі
і за щастям жіночим безхмарним, -
то ж, навіщо душа моя рветься в політ
і крильми лиш тріпочеться марно?
Я закута в кайдани оманливих мрій,
та не хочу прийняти це серцем,
і наївно плекаю надії малі,
а життя проліта в ритмі «скерцо».
Я боюся не встигнути, доле моя,
чи, недоле, чи як тебе звати?
Запиши там де треба й моє ти ім'я,
щоб я віршами вміла співати!
Листопад 2017.
Я закована в кандалы
© Copyright: Карпенко Наталия, 2019
Свидетельство о публикации №119111107786
Свидетельство о публикации №119111107786
Рецензии