Звiдкiлясь як приходять вiршi...

             ***
Звідкілясь як приходять вірші,
Я доросла стаю і серйозна,
Бо то сповідь моєї душі,
Де важлива дрібниця в ній кожна...
Звідкілясь як приходять вірші,
Риму Бог призива наче в помічь,
Всі проблеми великі й малі
Щезнуть миттю, як марево щоніч...
Звідкілясь як приходять вірші,
Я стаю і відверта і щира,
Часто плачу пишу як вночі,
Бо здається життя чорно-сірим...
Не тоді, як буяла весна,
Не тоді, як дітей колисала,
А коли нас накрила війна,
Коли доню в могилу ховала...
Чорну хустку на коси напнула,
Світ у вікнах для мене змінився,
Я відтоді про радість забула,
Помінялись характеру риси...
Наче я і не я водночас,
Наче хто попідв"язував крила,
Наче ділась кудись моя сила,
Та любов до життя, до прикрас...
Звідкілясь як приходять вірші,
Ладна "після" на "до" все міняти,
Лише біль той утрати не знати,
Стерти в пам"яті роки страшні...
Звідкілясь як приходять вірші,
Я стаю і відверта, і щира,
Часто плачу, пишу як вночі,
Бо здається життя чорно-сірим...
Звідкілясь як приходять вірші,
Я доросла стаю і серйозна,
Бо то сповідь моєї душі,
Де важлива дрібниця в ній кожна...

           ***