Тарасова доля була не легка,
Але він вибився в люди.
І бувши простим кріпаком,
Мандрував він усюди.
То малярем стати хотів,
То письменником стати...
Ото бува як піде в бур'яни,
Та й дивиться як сонечко сходить.
Хотілось би тільки сидіти
Та й довго на небо дивитись,
Хотілось писати б вірші,
І Богу святому молитись.
Аж листя ось зашарудить...
"Оксано, ти?"
Підводить голову-
Ні, це Катруся.
Стих про Тараса Шевченка, написанный в детстве UA
© Copyright: Хелена Левченко, 2019
Свидетельство о публикации №119110908765
Свидетельство о публикации №119110908765
Рецензии