Все так...лише ту біль стерпіти
В собі, не дати їй так довго жити
Вона хай згасне поступово...
А радість з спокиєм, то мить, така чудова!
І по другому світ вже на тебе любується
Коли ти вийшов з той похмурой тьми..
І лише хай тебе, та біль стосується
Щоб так забути і не згадувати більш іі...
Все згодом забувається, і хай погане гасне..
Набратись сили, та якось далі жити...
Найти в собі той мужності, вона прекрасна...
Бо тільки так ми зможемо все пережити...
Все згодом забуваеться...
© Copyright: Людмила Савицкая 2, 2019
Свидетельство о публикации №119110905649
Свидетельство о публикации №119110905649
Рецензии